“ОЗНАКУВАНЯ ЦІННИХ ОБ’ЄКТІВ СТАНІСЛАВІВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ 
XVII – XVIII ст.”

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ

 

  Презентація проекту “Ознакування цінних об’єктів Станіславівської фортеці XVII – XVIII cт.” відбулась 25 грудня 2015 року о 17. 00. год на території колишнього Палацу Потоцьких. Презентація була організована та проведена ГО Центр “Ґенеза”. Інформація про проведення заходу поширювалась через ЗМІ та мережу Інтернет.
У проекті було представлено науково-теоретичну та графічну частини, також макет знака-символа.До науково-теоретичної частини входить історико-архітектурна довідка розвитку Станіславівської фортеці у XVII – XVIII cт. з аналізом картографічних,  іконографічних, архівних матеріалів.
У графічній частині представлено ряд аналітичних схем та схем-пропозицій ознакування втрачених історичних фортифікацій міста різними методами. Представлено ознакування Станіславівської фортеці XVII – XVIII cт. знаками-символами, ознакування за допомогою світлових ефектів, за допомогою трасування.

Було представлено виготовлений пілотний макет візуального знаку-символа для ознакування втраченої Тисменицької брами.

Макет візуального знаку-символа експонується у приміщенні галереї “Бастіон”.  

Відеоролик розробленого макету знака-символа можливо переглянути за посиланням:  https://youtu.be/ISK89pJzM9M 

ПРОЕКТ

“ОЗНАКУВАНЯ ЦІННИХ ОБ’ЄКТІВ 
СТАНІСЛАВІВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ XVII – XVIII ст.”

© Зоряна Лукомська, Христина Василів, Галина Лукомська, 
Павло Прокопців, Михайло Шевчук

   

Рисунок 1. Гіпотетична реконструкція плану міста на період XVIIІ ст. побудована з застосуванням мірної системи в хелмінських ліктях.

 

Рисунок 2. Гіпотетична реконструкція плану міста на період XVII ст. побудована з      застосуванням  мірної системи в хелмінських  ліктів. 

УДК  711.459.6 711. 122                                            З.В. Лукомська

асп. каф. РРАК

Н У “Л П“

Втілення принципів європейського містобудування  ХVІ –  ХVІІ ст. при закладенні міста Івано-Франківська.

© З.В. Лукомська

В даній статті розглядаємо українське місто-фортецю Станіславів (сьогодні Івано-Франківськ) як приклад європейського ренесансового містобудування.

Ключові слова: ренесансове містобудування, магдебурзьке право, оборонна система, планувальна система, військова містобудівельна школа, фортифікації, бастіон, полігон, ринкова площа.

                                                                                                         N U “L P”

European townbuilding principles of the XVI – XVII centuries used during the foundation of town Iwano-Frankiwsk.

© Z.V. Lukomska

The fortress Stanislaviv ( nowadays Iwano-Frankiwsk ) is represented in this article as an example of european renaissance townbuilding.

Keywords: renaissance townbuilding, Magdebur Right, defence system, planing system, military townbuilding school, fortress, bastion, ordnance yard, trade square.

         Всі без винятку теоретики XV – XVIст. розуміли місто як організоване соціально-економічне і архітектурне ціле. Від міста вимагали, щоб воно розташовувалось на здоровій місцевості, було оборонно здатним, просторим і архітектурно виразним. Особливо придатним для розташування міста вони вважали берег моря чи судноплавної ріки.

Питанням містобудування відведено значне місце в трактаті першого теоретика Відродження – Альберті. Пізніше про міста писали Антоніо Аверліно, Леонардо да Вінчі і Палладіо. Проекти ідеальних міст залишили Амманаті (1560), Лоріні (1592), Вазарі (1598) і Скамоцці (1615). [3]

         Вирішуючи проблему оборони міста, майстри Відродження шукали найбільш економної форми міського плану, а так як найменший периметр мають правильні многокутники, круг і квадрат, то більшість міст набули подібного обрису. Бажання віддалити центр міста від дій артилерії спонукало до створення центричних планів з головною площею, розташованою в самій середині міської території. Але при центричній планувальній композиції плани міст все таки мали різноманітні варіанти. Так німецьке ідеальне місто Альбрехта Дюрера демонструє прямокутну планувальну систему вписану в квадрат; грандіозна польська фортеця Замостя мала прямокутну форму з розтягнутою віссю симетрії. [3]

         Ідеальні міста відіграли позитивну роль в історії розвитку містобудівних прийомів, але в архітектурному плані вони не піднялись вище рівня елементарних планувальних схем. Так, наприклад, венеціанська фортеця Пальма Нуова ( 1593 р.), побудована, можливо, Скамоцці на плоскій рівнині, є однообразним містобудівельним примітивом ( рис. 3).

Рис. 3. Пальма  -Нова. План міста 1593 рік.

Місто Станіславів (сьогодні Івано-Франківськ), яке належить до міст –резиденцій, було засноване у XVII ст. польськими магнатами Потоцькими на території України.  Головною особливістю міста – фортеці є планувальна система, яка відзначається  винятково регулярним нарисом фортифікацій. Планувальній  структурі міста притаманні риси французької містобудівельної школи та риси ідеальних міст італійського ренесансу. Первісно міські фортифікації в плані мали вигляд правильного шестикутника з шістьма правильними земляними бастіонами доповненими частоколом. Пізніше з’явились рови заповнені водою та вали, а до міста можна було потрапити через три брами, які з’єднувались з трьома довгими мостами, перекинутими через рів. Крім того міжбастіонні куртини з брамами мали додатковий захист у вигляді ще одного оборонного яруса.

         У середині XVIII ст. Станіславівську фортецю було удосконалено за зразком системи Вобана, відомого військового інженера. Новий палац Потоцьких з прилеглою територією, яка мала в плані вигляд правильної трапеції, було обнесено мурами, і ці укріплення були об’єднані з існуючими міськими фортифікаціями. В результаті проведених будівельних робіт фортеця набула вигляду видовженого восьмикутника з поздовжньою віссю симетрії. Утворилось шість земляних бастіонів та два півбастіони (рис. 1).[1]

Рис. 1. Станіславів. План міста 1792р. , складений за участю Артура Дрекслера. Копія, що зберігається в Івано – Франківському краєзнавчому музеї.

 На жаль фортифікаційна система міста Станіславова, яка належить до XVII ст., була розібрана з приходом до влади австрійського уряду (поч. XIX ст.), як описує А. Шарловський, залишились тільки невеликі фрагменти міського муру та валу, а передмістя ввійшли до складу міської території. З часом місто розросталось і первісна планувальна структура втратила свою чіткість. На сьогодні маємо збереженим тільки частину північно-західного бастіону (рис.2).

 

Рис. 2. Станіславів. Вигляд на північно-західний бастіон станом на період 2004 р.

Аналізуючи планувальну структуру міста, навіть на сучасному етапі, неможливо не помітити залежності формування сучасної структури від історично складеного ядра міста.

У процесі вивчення, становлення та розвитку Станіславівської фортеці стикаємось з чималими труднощами, які пов’язані з браком вихідних даних. На даний період не маємо достатньо збережених історичних документів з описами міста та інших іконографічних матеріалів, тому необхідно проводити дослідження опираючись на описи типових фортифікаційних систем складені  теоретиками XVII – XVIII ст. та описи авторів, які були сучасниками новоутвореного міста, а також на праці попередніх дослідників.

         Примітивним прототипом такого міста є фортеця Пальма Нуова. Оборонна система фортеці складається з дев’яти бастіонів, трьох в’їзних брам та мостів, а також кількох равелінів. В центрі міста шестикутна площа, до якої сходяться всі головні вулиці міста. Дана фортеця збереглась до сьогодні майже у первісному вигляді, що дає можливість проводити натурні обстеження та використати їх як аналогію до Станіславова (рис.4).

а)

   б)

Рис. 4. Пальма  -Нова. а) Вигляд на один з бастіонів станом на 2002 р.

б) Вигляд на в’їзну браму станом на період 2002 р.

  На сьогоднішній день історико – архітектурний  осередок міста до якого входить вся фортеця функціонує як окрема адміністративна одиниця та охороняється законодавством.

         На противагу до італійської фортеці Пальма Нуова, яка збереглась до сьогодні у первісному вигляді майже без змін, польська Фортеця у Ченстохові на Ясній Горі, яка за своїми принципами містобудування також нагадує ідеальні ренесансові міста, є прикладом досконалої реновації (рис. 5).

Рис. 5. Ченстохов. Зображення фортеці на період XVI ст.

Розташована вона на високій горі біля міста. В даному випадку була застосована італійська містобудівельна школа.[6] В даному випадку фахівцям вдалось органічно поєднати існуючі залишки фортеці та відтворені елементи, створивши “макет” фортеці в натуральну величину на період XVI – XVII ст. За своєю планувальною системою фортифікації у Ченстохові мали вигляд чотирикутника наближеного до квадрату з чотирма наріжними бастіонами та були оточені глибокими ровами, високими валами, а стіни мали оскарпування. Хоча планувальна система фортеці відрізняється від Станіславова, та конструкція оборонних мурів є ідентичною ( рис.6.).

а)

б)

Рис.6. а) Ченстохов. Перетин по бастіону (проект 1790 р.)

б) Станіславів. Південно-західний бастіон. Перетин. Гіпотетична реконструкція.

Переріз муру у Ченстохові та Станіславові мав складну конфігурацію: конструкція бастіонів та куртин складалась з земляного насипу правильної геометричної форми у плані та перерізі. Тобто цей насип був трохи ширший біля підошви та поступово звужувався до верху. Нижня частина валу була облицьована цеглою з зовнішньої та внутрішньої сторони, що забезпечувало її більшу міцність, а верхня частина, надшанець, була земляною. Крім того надшанець у верхній своїй частині мав бійниці пристосовані для вогнепальної зброї, а в нижній частині не високу, але широку полицю, так звану стрілецьку лавку, на якій розташовувались бійці та гармати. Крім того в мурах знаходились каземати. До складу оборонної системи входтли також крита дорога, рови, гласис, вали.

Ще одним важливим попередником Станіславова є фортеця у Замості (1578 р.), яка  поєднала в собі думки і манери римських теоретиків ідеального міста періоду ренессансу (рис.7).

Рис.7. Замостя. План міста.

  

Рис.8. Жовква.  План  міста                              

Рис.9. Броди. План міста

          Всі трактати про місто  виражали мрії архітекторів-гуманістів про ідеальне місто, гарне в плані як геометричний орнамент, з органічною неменш антропоморфною структурою, зовні пов’язаною перспективами вулиць логічно замкненими найважливішими громадськими спорудами. [5]Замостя зі своєю досконалою композицією мало великий вплив на розпланування Станіславова і ще одного міста-аналога – Жовкви (рис.8).

 Тим не менше у порівнянні з Замостям Жовква вирізняється цінною композицією укладу, а Станіславів – винятково регулярним нарисом фортифікації. На противагу до Замостя (проект Бернардо Морандо) автори планів Жовкви і Станіславова є невідомі. Можливо, це були Павло Щасливий в Жовкві і Франсуа Корасіні в Станіславові.[4]

         Обидва міста належать до найцікавіших міст резиденцій і мають велике значення для розвитку ренесансової урбаністики. Їх розпланування становить цікаве поєднання рис середньовічної і ренесансової урбаністики, що є свідченням появи новаторських традицій в оборонній архітектурі

         Ще Одним прикладом українських міст, які були збудовані за принципами ідеальних міст відродження, є містечко Броди (1584р.) (рис.9).

 Як показує графічно-метрологічний аналіз, нарис міських фортифікацій був опертий на комбінацію правильного десятикутника і двадцятикутників, яка співпадала своєю віссю з віссю п’ятикутного нарису замку. Манера будівництва в загальному співпадає з концепціями Ж. Е. де БАР ле Дюка, відомого авторитету французької військово-інженерної школи. Можна також знайти подібність бродських фортифікацій до оборонної системи де Беауплана в Кодаку.[2] Саме риси французької містобудівельної школи  зустрічаємо у Станіславові та Бродах, що робить їх подібними. Крім того фортифікації обидвох міст розплановані на основі правильних геометричних фігур.

         На сьогоднішній день у Бродах збережено п’ятикутну фортецю, яка була резиденцією власників міста. Фортифікації складаються з п’яти бастіонів та куртин. Конструкція оборонної системи – земляна, що є традиційним для фортифікацій XVI ст. В оборонних мурах знаходиться ряд приміщень (можливо казематів) перекритих парусним склепінням. По периметру оборонні стіни обмуровані цегляною кладкою з вкрапленнями кам’яних блоків. Таку саму кладку зустрічаємо у Станіславові на збереженому бастіоні (рис.10).

а)

б)

Рис.10. Броди. а) Вигляд на склепіння у стінах п’ятикутної фортеці станом на період 2004 р.

б) Вигляд на внутрішню сторону п’ятикутної фортеці станом на період 2004р.

         Описуючи та порівнюючи європейські та українські міста періоду ренесансу можемо прослідкувати певний поступ, розвиток, удосконалення оборонних систем з плином часу. Починаючи з найпростіших, найпримітивніших прикладів “ідеального“ містобудування, таких як Пальма Нуова, спостерігаємо поступові зміни, удосконалення оборонної системи у інших містах та доходимо до Станіславіва, який є одним з найдосконаліших прикладів тогочасного містобудування. Це ідеально розпланована оборонна система, довершена композиція плану міста, досконале розташування елементів планувальної системи, взаємозв’язок між оборонною і планувальною системами. Важливим є також вдале розташування фортеці відносно важливих торгівельних шляхів, орієнтація відносно сторін світу. Окрім того зв’язок між окремими елементами планувальної системи Станіславова є найвиразнішим у порівнянні з містами -попередниками. Отже місту притаманні основні ознаки ідеальних міст XVII- XVIII ст., які виконуються у всіх перелічених прикладах:

1. Місто повинно мати форму правильного багатокутника;

 2. В центрі міста площа, яка виконувала б функції адміністративного, громадського та торгового центрів міста;

 3. Місто мало бути обнесене фортифікаціями у вигляді бастіонної системи (одна або кілька ліній).

Отже можемо робити висновки про те, що місто-фортеця Станіславів є найдовершенішим прикладом ідеального містобудування, оскільки закладене та втілене в життя з врахуванням, та на основі багатьох ренесансних принципів містобудування, які зустрічаємо у неменш знаменитих містах-аналогах.

Список літератури

1.                                                Кравцов С.. Івано-Франківськ. Історико-архітектурний нарис. Звіт про НДР. – НТШ у Львові, 1992. – 21с.        

2.                                                Krawcow S. O ukladzie przestrzennym miasta Brody w XVI – XVII w.// Kwartalnik architektury urbanistyki. – T. 1983 r. – S. 3 – 14.

3.                                                Бунин А.В., Саваренская Т.С. История градостроительного искуства. – Москва “Стройиздат “, 1979 г.– Т.І. – С. 243- 254.

4.                                                Motak M. Elementy nowatorskie i tradycyjne w kompozycij urbanistycznej wybranych renesansowych zalozen miejsko-rezydencjonalnych w Polsce.// Studia z historij architektury i urbanistyki.  – Krakow, 1999. – S.196 – 215.

5.                                                Przegon W. Zamosc swiatowym dziedzictwem kultury,  – Krakiw, – 1995. –79 s.

6.                                                Szymanski S. Fortalitium jasnogorskie w Czestochowie. // Kwartalnik architektury urbanistyki, 1963. – T. VIII. – Z. 2. –– S. 135 – 156.

7.                                                Szarlowski A. Stanislawow i powiat Stanislawowski. – Stanislawow, – 1887. – S.212 – 225.

8.                                                Ульріх фон Вердум. Щоденник// Жовтень, 1983. – №10. – С.100.

Лукомська З. В.

Втілення принципів європейського містобудування  ХVІ– ХVІІ ст. при закладенні міста Івано-Франківська.

 НУ “ЛП“ Національний університет “Львівська політехніка“, м. Львів вул.С.Бандери 12, к.327.

E-mail: aplusb@uafm; E-mail: aplusb@bigmirnet.

науковий